Рубрика «Вони загинули за Україну»

13 березня 2024 року на Донеччині в ході російсько-української війни помер військовослужбовець Збройних Сил України, стрілець-санітар, наш земляк Льовшин Максим Володимирович.

Народився Максим Володимирович 18 грудня 1981 року в місті Конотоп Сумської області в сім’ї військовослужбовця. Закінчивши в 1998 році 9 класів Конотопської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3, продовжив навчання в Конотопському професійно-технічному училищі №8 та здобув спеціальність арматурника-зварювальника. Після закінчення училища в 2000-2001 роках, поповнивши ряди Збройних Сил України, проходив строкову військову службу у місті Котовськ, Одеської області у в/ч 2196. Після демобілізації по закінченні терміну строкової служби, продовжив навчання в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», але не закінчив його, взявши в 2003 році академічну відпустку. З 2002 по 2010 роки зареєстрував ФОП. Працював в галузі роздрібної торгівлі телекомунікаційним устаткуванням.

В 2014 році вступив до Конотопської філії МАУП (на другий курс) за спеціальністю «Політологія. Державне управління і політичний менеджмент», закінчив у 2019 році, отримав ступінь бакалавра.

З 2016 по 2022 рік працював в ТОВ «Олга-Торг» на посаді експедитора. У Максима Володимировича була любляча дружина та донечка, яких він любив понад усе на світі.

На початку повномасштабного вторгнення російських агресорі на територію України, з 03.03.2022 добровольцем вступив до лав Конотопського батальйону територіальної оборони міста Конотоп.

З лютого 2023 року відкомандирований в Донецьку область. Брав участь в обороні Бахмута в складі Конотопського батальйону територіальної оборони, а з червня 2023 – в складі 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади на посаді стрілець-санітар.

У вересні 2023 року отримав поранення в бою з російськими окупантами під Богданівкою, Донецької області. В листопаді повернувся в стрій.

Помер – 13.03.2024 року.

Максим Володимирович безмежно любив Україну, рідну землю, любив життя, вірив у близьку Перемогу над ворогом.

Низько схиляємо голови у глибокій скорботі. Нехай душа померлого Воїна-Героя Льовшина Максима Володимировича знайде Вічний спокій.

Доземний уклін нашому Захиснику Льовшину Максиму Володимировичу! Вічна шана! Вічна подяка! Вічна пам’ять!

Щирі співчуття рідним…