Рубрика «Вони загинули за Україну»

28 травня 2024 року під час виконання бойового завдання, відстоюючи незалежність та суверенітет України в ході російсько-української війни, поблизу населеного пункту Роздолівка, Бахмутського району, Донецької області, отримавши смертельні поранення, несумісні з життям, загинув військовослужбовець Збройних Сил України, старший бойовий медик 2-ї роти спеціального призначення військової частини А4438, сержант, наш земляк Фесенко Олександр Петрович.

          Народився Олександр Петрович 1 серпня 1979 року в селі Малий Самбір, Конотопського району, Сумської області. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі, був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Після закінчення терміну строкової служби, продовжив військову службу за контрактом. В 2003-2005 роках під час служби брав участь, як військовослужбовець-миротворець у наймасштабнішій  миротворчій місії України в республіці Ірак.  В 2006 році звільнився з лав Збройних Сил України  та продовжив службу в Державній установі «Конотопська виправна колонія». Згодом  звільнився та розпочав підприємницьку діяльність. У 2022 році вступив до  Класичного фахового коледжу Сумського державного університету де навчався за освітньою програмою «Будівництво, експлуатація і ремонт автомобільних доріг та аеродромів».

          Після повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, як справжній українець, справжній патріот української землі, у травні 2022 добровольцем став на захист рідної України.

          Пройшовши військові навчання в Норвегії, поповнив ряди Збройних Сил України, мужньо і безстрашно відстоював суверенітет та незалежність Батьківщини, був там, де найтяжче, найспекотніше: Курдюмівка, Озарянівка, Кліщіївка, Бахмут, Часів Яр…

          Добрий, хоробрий, відповідальний, мужній, зібраний, готовий у будь-яку мить прийти на допомогу, відданий патріот своєї Батьківщини, а ще  люблячий чоловік, гарний батько, який завжди був прикладом для свого сина – таким він залишиться в пам’яті рідних та бойових товаришів.

           Олександр був світлою людиною, надійним другом, вірним побратимом, людиною з добрим серцем, відкритою душею. У всьому був кращий: у діях, вчинках, думках, помислах.

          Війна забирає найкращих. І немає жодного прощення за це  навіки проклятим російським нелюдам.

          Вічна Пам’ять і Вічна  Слава Воїну-Герою, справжньому українцю Фесенку Олександру Петровичу!!!

          Спочивай з миром Герою! Ти завжди будеш жити у наших серцях. Герої не вмирають!!!

           Щирі співчуття та низькій уклін родині…